Сексуальна орієнтація, це сталий характер сексуального, романтичного або емоційного потягу людини. Він може бути спрямований до людей іншої статі, своєї статі, кількох статей, незалежно від статі або проявлятися як слабкий чи відсутній сексуальний потяг.
Серед поширених назв є гетеросексуальність, гомосексуальність, бісексуальність, пансексуальність та асексуальність. Ці слова допомагають описати досвід, але не зобов’язані вміщувати всю особисту історію. Для одних людей орієнтація відчувається сталою з раннього віку, для інших розуміння себе змінюється разом із досвідом, мовою та прийняттям.
Орієнтацію неможливо надійно визначити за зовнішністю, одягом, манерою мовлення, минулими стосунками чи теперішнім партнером або партнеркою. Вона також не тотожна сексуальній поведінці: людина може мати досвід, який не збігається з тим, як вона називає свій потяг. Найкоректніше використовувати ті слова, які людина обирає для себе, і не вимагати пояснень.
Сексуальна орієнтація сама по собі не є хворобою й не потребує виправлення. Тиск, спроби «переконати» або примусити до стосунків шкодять психічному стану та порушують особисті межі. Дорослі стосунки тримаються на добровільній згоді, чесності й повазі до ідентичності іншої людини.