Гіперсексуальність описує незвично інтенсивні або часті сексуальні думки, потяги й дії. Єдиної норми щодо частоти сексу чи мастурбації немає, тож високе лібідо саме по собі не свідчить про розлад. Фахівець оцінює, чи може людина керувати поведінкою та як вона впливає на здоров’я, стосунки, роботу і фінанси.
Клінічна проблема можлива, коли людина тривалий час втрачає контроль, марно намагається скоротити певні дії та продовжує їх попри відчутну шкоду. Страждання, що виникає лише через почуття провини або моральний осуд, не підтверджує такого висновку. У МКХ-11 близький стан має назву компульсивного розладу сексуальної поведінки й належить до розладів контролю імпульсів.
Посилення сексуальної поведінки інколи супроводжує маніакальний епізод, дію окремих ліків, уживання психоактивних речовин або деякі неврологічні стани. Встановити причину за одним симптомом неможливо. Застарілі слова «німфоманія» та «сатиріазис» підтримують гендерні стереотипи й не допомагають точній клінічній оцінці.
Якщо потяги заважають повсякденному життю, можна звернутися до психіатра, сексолога чи психотерапевта. Допомога залежить від причини й може охоплювати психотерапію, лікування супутнього стану або перегляд ліків разом із лікарем; самостійно приймати гормони небезпечно. До консультації доречні бар’єрний захист, тестування на інфекції, контроль витрат і повага до згоди. За ризику завдати шкоди собі чи іншій людині потрібна невідкладна професійна допомога.