Лібідо означає сексуальне бажання, тобто інтерес до сексуальних думок, контактів або мастурбації. Бажання буває спонтанним, коли воно виникає першим, і реактивним, коли інтерес з’являється у відповідь на приємну близькість чи стимуляцію. Частота та сила потягу різняться, тому універсальної норми для всіх немає.
Слово походить від латинського libido, «бажання». Зигмунд Фройд використав його у психоаналітичній теорії та надав поняттю ширшого значення психічної енергії. Медична й повсякденна мова частіше називає так статевий потяг. Лібідо, фізіологічне збудження, ерекція та оргазм є різними складниками сексуальної реакції й можуть не збігатися.
На сексуальний інтерес впливають сон, стрес, стосунки, біль, настрій, вік, гормональні зміни, захворювання та деякі ліки. Він може змінитися на кілька днів або на тривалий час. Низький чи високий рівень сам собою не підтверджує розлад. Фахівець зважає на дискомфорт людини, тривалість змін і можливі причини. Чужа частота сексу не слугує орієнтиром.
Відверта розмова з партнером, відпочинок і менше перевантаження інколи повертають інтерес, якщо причина пов’язана з обставинами. Парфуми з «феромонами», олії та добавки не гарантують результату, а ароматизовані засоби можуть подразнювати шкіру й слизові. Раптову або тривалу зміну лібідо, яка непокоїть, супроводжується болем, погіршенням настрою чи почалася після нового препарату, варто обговорити з лікарем; самостійно скасовувати ліки не слід. Бажання однієї людини не замінює згоди іншої.