Даоські сексуальні практики охоплюють різні методи з китайських традицій, пов’язані з тілом, диханням, увагою та уявленням про життєву енергію ци. Історичні школи й тексти мали різні погляди, тому єдиної системи «даоського сексу» немає. Сучасні курси часто поєднують давні ідеї з техніками усвідомленості та авторськими тлумаченнями.
Практика може містити повільне збудження, узгоджене дихання, паузи, спрямування уваги й роботу з м’язами тазового дна. Деякі напрями вчать розрізняти оргазм та еякуляцію або рідше еякулювати. Такі навички потребують часу й підходять не кожному. Дослідження не підтверджують обіцянок особливої енергії, омолодження чи лікування хвороб через утримання сім’яної рідини.
Сильний тиск на промежину, спроби фізично зупинити еякуляцію та надмірне напруження м’язів можуть спричинити біль або дискомфорт. За болісних відчуттів, порушень сечовипускання чи стійких змін сексуальної функції слід припинити вправи та звернутися до лікаря. Фахівець із фізичної терапії тазового дна допоможе дібрати безпечну техніку за наявності показань.
Повільний темп і увага до відчуттів можуть допомогти партнерам точніше говорити про бажання, однак духовне пояснення не замінює медичних знань. Відсутність еякуляції не захищає від інфекцій і не гарантує контрацепції. Партнерам потрібні добровільна згода, належний бар’єрний метод і звичні заходи сексуального здоров’я незалежно від обраної філософії.