Дакрифілія означає сексуальний інтерес до сліз, плачу або емоційного стану, який їх супроводжує. Збудження можуть викликати вигляд сліз, звук схлипування, власний плач чи можливість утішити партнера. Досліджень на цю тему мало, тож фахівці не мають підстав називати єдиний механізм або точну поширеність.
Цей інтерес має різні прояви. Одних людей приваблюють вразливість і довіра, іншим подобається роль турботливого партнера, а хтось цікавиться заздалегідь погодженою динамікою влади. Дакрифілія сама по собі не свідчить про бажання завдати болю і не є діагнозом. Клінічна проблема може виникнути, якщо потяг спричиняє тривале страждання, заважає життю або веде до шкоди іншій людині.
Сльози з’являються через біль, страх, перевантаження, радість або тілесну реакцію. Збудження спостерігача не перетворює чужий стан на згоду. Якщо партнер плаче під час близькості, треба зупинитися, перевірити його самопочуття та дочекатися чіткої відповіді. Попередня домовленість про сцену не скасовує права змінити рішення.
У погодженій рольовій практиці учасники наперед визначають дозволені дії, стоп-слова та підтримку після завершення. Доводити людину до сліз приниженням, болем чи тиском без її вільної та поінформованої згоди неприпустимо. Коли збудження залежить від справжнього страждання без згоди або людині складно керувати своїми діями, варто звернутися до сексолога чи психотерапевта, який працює без осуду.