Асексуальні люди майже не відчувають сексуального потягу або не відчувають його зовсім. Асексуальність належить до сексуальних орієнтацій і охоплює цілий спектр досвідів. До нього входять, зокрема, сіра асексуальність, коли потяг виникає зрідка чи має слабку інтенсивність, і демісексуальність, за якої він з’являється після міцного емоційного зв’язку.
Сексуальний потяг, лібідо, тілесне збудження та поведінка описують різні складники сексуальності. Асексуальна людина може мати лібідо, мастурбувати, погоджуватися на секс або не практикувати його. Комусь сексуальний контакт приємний, хтось ставиться до нього нейтрально, а дехто відчуває відразу. Жоден варіант не робить людину менш зрілою чи здатною до близькості.
Асексуальні люди закохуються, створюють партнерства, живуть без пари або виховують дітей. Романтичний потяг також має різні форми: людина може називати себе гетероромантичною, гоморомантичною, біромантичною, аромантичною чи обрати інше точне для себе слово. Парам допомагає відверта розмова про дотики, частоту сексуальних контактів і особисті межі без тиску та спроб змінити партнера.
Раптове зниження бажання через біль, виснаження, стрес, ліки або зміни здоров’я саме по собі не визначає орієнтацію. Якщо така зміна непокоїть чи заважає жити, її можна обговорити з лікарем або психологом, який поважає сексуальне різноманіття. Асексуальна ідентичність не потребує лікування.