Пісингом називають сексуальну практику, у якій збудження пов’язане із сечовипусканням, спостереженням за ним або контактом із сечею. Терміни «урофілія» та «уролагнія» описують відповідний інтерес. Сценарій може охоплювати сечовипускання на тіло, спільне спостереження чи рольову динаміку, але конкретну форму визначають уподобання учасників.
Пісинг інколи входить до БДСМ-сцени й передає контроль або приниження, проте цей зв’язок не є обов’язковим. Деякі партнери сприймають його як гру з тілесними рідинами чи елемент близькості. Інтерес до практики сам по собі не свідчить про розлад, доки він не спричиняє сильного дискомфорту, не заважає життю та не порушує чужих меж.
Сеча не стерильна: вона може містити мікроорганізми, сліди крові та ліків. Контакт із неушкодженою шкірою зазвичай має менший ризик, ніж потрапляння в очі, рот, на слизові оболонки чи відкриті рани. Ковтання збільшує контакт із можливими збудниками та може викликати нудоту. Навмисне вживання великої кількості води перед практикою теж небезпечне через ризик порушення сольового балансу.
Учасникам слід заздалегідь узгодити дії, зони контакту, стоп-слово та прибирання. Краще відмовитися від практики за наявності інфекції сечових шляхів, крові в сечі, ушкоджень шкіри чи слизових. Після контакту шкіру миють водою з м’яким милом, а очі в разі випадкового потрапляння промивають чистою водою. Рукавички та захист поверхні спрощують гігієну, а добровільну згоду можна відкликати будь-якої миті.