Ретифізм, або взуттєвий фетишизм, це стійкий еротичний інтерес до взуття, його форми, матеріалу, запаху, слідів носіння чи того, як воно виглядає на партнері. Назву пов’язують із французьким письменником Ніколя Ретіфом де ла Бретонном, який описував подібні мотиви у своїх творах.
Для однієї людини збудливими стають високі підбори, лакована шкіра, чоботи або кросівки. Для іншої важить ситуація: партнер лишається у взутті під час близькості, дозволяє торкатися його або використовує взуття як частину образу. Такий інтерес не створює проблеми сам по собі, якщо людина не порушує чужі межі й контролює свої дії.
Ретифізм може перетинатися з фут-фетишем, фетишем шкіри, домінуванням або практиками на кшталт trampling, коли партнер наступає на тіло за попередньою домовленістю. Ці явища не тотожні: інколи головним об’єктом бажання стає саме взуття, а стопи чи матеріал лише доповнюють сцену.
Практичний бік потребує тверезості. Не можна красти чуже взуття, робити фото без дозволу або втягувати людину в сценарій без згоди. Взуття не варто вводити в тіло: жорсткі краї, бруд і фурнітура можуть спричинити травму або інфекцію. Для проникнення краще обрати безпечну секс-іграшку, а сам сценарій проговорити наперед.