Процептивність в етології описує поведінку, за допомогою якої особина починає, підтримує або пришвидшує сексуальну взаємодію. Науковці запровадили термін для вивчення активності самиць ссавців у період парування: наближення до партнера, привертання його уваги та повторного ініціювання контакту.
Поняття входить до моделі з трьох компонентів. Атрактивність описує ознаки, що викликають інтерес потенційного партнера. Процептивність стосується ініціативи, а рецептивність означає готовність допустити парування. Такий поділ допоміг біологам відійти від уявлення про самицю як пасивну учасницю розмноження й точніше спостерігати за поведінкою різних видів.
У дослідженнях людей термін застосовують рідше й ширше: до процептивної поведінки можуть зараховувати флірт, пропозицію близькості, дотик після узгодження або пряму розмову про бажання. Одяг, макіяж і зовнішність самі по собі не дають надійної інформації про сексуальні наміри. Твердження про парфуми з «людськими феромонами», які нібито змушують іншу людину відчути потяг, не мають переконливої наукової основи.
Ініціатива слугує запрошенням до спілкування. Для сексуальної дії партнери окремо висловлюють згоду. Людина може змінити рішення на будь-якому етапі, навіть якщо до цього фліртувала або сама розпочала контакт. У практичній ситуації чіткі слова й увага до реакції надійніші за здогадки на основі жестів. Згода має бути добровільною, конкретною та зберігатися протягом усієї взаємодії.