Кляпом називають аксесуар, який кладуть до рота або закріплюють перед ним, щоб обмежити мовлення та рухи щелепи. Його використовують в узгоджених БДСМ-сценах заради відчуття контролю, вразливості чи певного образу. Кляп не захищає язик від травм, а мовчання людини не означає згоди.
Найчастіше трапляються кулькові, циліндричні та кільцеві моделі. Розмір, форма й жорсткість визначають навантаження на щелепу, губи та зуби. Кільце тримає рот відкритим, а кулька часто посилює слиновиділення. Отвори в аксесуарі не гарантують безперешкодного дихання.
Перед сценою партнери перевіряють посадку кляпа, дихання носом і можливість швидко розстебнути ремінці. Замість усного стоп-слова вони обирають чіткий жест: кілька стискань предмета, рух рукою чи інший помітний сигнал. Людина з кляпом не може виразно сказати про біль, нудоту або паніку, тому партнер безперервно стежить за її станом.
Кляп знімають при утрудненому диханні, блювотних позивах, онімінні, болю в щелепі або зміні кольору шкіри. Його не використовують при нежиті, порушеннях дихання, після алкоголю чи речовин, що сповільнюють реакцію. Людину з кляпом не залишають наодинці, а згоду можна відкликати умовним сигналом будь-якої миті.