Інтрафеморальний секс полягає в зовнішній стимуляції пеніса між зведеними стегнами партнера. Пеніс ковзає вздовж внутрішньої поверхні стегон без вагінального чи анального проникнення. У певному положенні він може торкатися вульви та клітора, проте такий контакт не визначає цю практику.
Партнери можуть розташуватися на боці, на спині, на животі або стоячи, а потім разом налаштувати кут, тиск і темп. Людина, яка зводить стегна, контролює силу стискання; інший учасник рухає тазом або залишається нерухомим. Подушка під тазом інколи зменшує напруження. Положення має давати кожному змогу одразу припинити контакт.
Лубрикант зменшує тертя, адже шкіра на внутрішній поверхні стегон легко подразнюється. Засіб на водній або силіконовій основі зазвичай добре підходить для такого контакту. Надмірний тиск, різкі рухи без змащення та ігнорування болю можуть спричинити садна, набряк або оніміння. За будь-якого дискомфорту слід зробити паузу.
Відсутність проникнення знижує ймовірність вагітності й передачі багатьох інфекцій, але не усуває ризик повністю. Сперма біля вульви може потрапити до піхви, а шкіра та біологічні рідини передають окремі інфекції. Презерватив, обговорені межі та постійна згода допомагають зробити контакт безпечнішим.