Агендерною називають людину, яка не відчуває належності до жодного гендеру або вважає цю категорію незастосовною до себе. Дехто описує свій досвід як відсутність гендерної ідентичності та послуговується словом «безгендерна». Влучне означення обирає сама людина.
Агендерність стосується внутрішнього сприйняття себе. Статеві ознаки, запис у документах, одяг, манера говорити та сексуальна орієнтація описують інші риси. Зовнішність не дає змоги визначити гендерну ідентичність або потяг. Агендерні люди можуть мати жіночний, чоловічий чи андрогінний вигляд і будувати стосунки з партнерами різної статі та гендеру.
Займенники також різняться. Одна людина обирає «він», інша «вона», ще хтось просить уживати нейтральну форму або ім’я. В українській мові нейтральне узгодження може звучати незвично, тож доречно спитати про зручне звертання. Після помилки досить виправитися й продовжити розмову без публічного обговорення чужої ідентичності.
Повага в побуті має конкретні прояви: звертайтеся обраним ім’ям, не розпитуйте про тіло чи медичні втручання без запрошення та залишайте безпечний вибір приміщення. У близьких стосунках партнери окремо погоджують назви частин тіла, комфортні дотики й контрацепцію. Гендерна ідентичність не скасовує розмови про згоду та сексуальне здоров’я.