Анілінгус, або орально-анальна стимуляція, охоплює дотики губами та язиком до ануса й шкіри навколо нього. Для одних людей ця зона чутлива і приємна, іншим така практика нецікава або спричиняє дискомфорт.
Анілінгус може бути окремою пестощами чи частиною іншої сексуальної активності. Відчуття залежать від чутливості, збудження та довіри, а стать і гендер людини не визначають реакцію. Така стимуляція інколи допомагає розслабитися, проте не гарантує готовності до анального проникнення. Для нього потрібні окрема згода, достатня кількість лубриканту та повільний темп.
Під час контакту рота з анусом можуть передаватися гепатит A, герпес, ВПЛ, гонорея, сифіліс і кишкові інфекції. Душ та обережне зовнішнє миття зменшують забруднення, але не усувають ризик зараження. Надмірне очищення й клізми можуть подразнювати слизову. Латексна серветка або розрізаний презерватив створюють бар’єр; перед переходом до іншої ділянки його слід замінити.
До початку варто узгодити захист, межі та сигнал для зупинки. Краще утриматися від контакту за наявності виразок, висипу, кровотечі, діареї або нещодавньої кишкової інфекції. Кожен учасник може припинити дію будь-якої миті без пояснень.