Партенофілія є рідкісним і неоднозначним сексологічним терміном. Одні словники визначають її як стійкий сексуальний інтерес до незайманих дівчат, інші описують потяг дорослих до дівчат пізнього підліткового віку. Ці значення перетинаються, проте не збігаються, тому без контексту слово легко зрозуміти хибно.
Сучасні діагностичні класифікації не виокремлюють партенофілію як самостійний діагноз. Самого інтересу чи фантазії недостатньо для медичного висновку. Фахівець з’ясовує, чи спричиняє потяг виражені страждання самій людині, чи порушує її життя, чи пов’язаний він зі шкодою, ризиком шкоди або діями без згоди.
Незайманість описує особистий досвід і залежить від того, що людина вважає сексом. Зовнішність, поведінка та будова дівочої пліви не підтверджують сексуального досвіду; «перевірки на незайманість» не мають наукового підґрунтя. Фантазії про недосвідченість також не можна автоматично прирівнювати до інтересу до неповнолітніх, хоча поєднання цих тем потребує чіткої межі.
Повнолітня людина без сексуального досвіду має повне право погодитися, відмовитися чи передумати. Тиск, обман і використання недосвідченості порушують згоду. Якщо потяг спрямований на неповнолітніх або людина боїться втратити контроль, слід виключити контакт і звернутися до фахівця з психічного здоров’я. Закони про вік згоди та залежні стосунки різняться між країнами, їх треба дотримуватися.