Діппольдизмом називають історичне й рідковживане поняття, що описує сексуальне збудження або задоволення дорослого від жорстокого тілесного покарання дитини чи залежного підопічного. Сучасні діагностичні класифікації не виокремлюють його як самостійний діагноз.
Назва походить від прізвища німецького домашнього вчителя Андреаса Діппольда. На початку XX століття він систематично бив свого учня та завдав йому смертельних травм. Згодом автори сексологічних праць використали це прізви для позначення поєднання сексуального збудження, покарання та зловживання владою.
Поняття не стосується узгоджених практик БДСМ між повнолітніми. Дитина не може надати згоду на сексуальну взаємодію з дорослим, а залежність від учителя чи опікуна поглиблює нерівність. Побиття, приниження та сексуалізація покарання завдають фізичної й психологічної шкоди.
Сексуальні дії щодо неповнолітніх і жорстоке поводження передбачають кримінальну відповідальність у багатьох країнах. Дорослому з такими потягами слід усунути будь-який доступ до дітей і звернутися до психіатра, психотерапевта чи сексолога, який займається запобіганням насильству. За безпосередньої загрози дитині потрібно повідомити екстрену службу або орган захисту дітей.