Аутоагоністофілія є рідковживаним сексологічним терміном для сексуального збудження, пов’язаного з роллю виконавця перед глядачами або камерою під час інтимної активності. В англомовних джерелах трапляється близьке написання «autagonistophilia». Основним стимулом стає усвідомлення чужого погляду, реального чи уявного. Біль, приниження та безпорадність описують інші інтереси й не визначають цей термін.
Такий інтерес може існувати як фантазія про сцену, бажання позувати партнерові, спільно записати інтимне відео чи виступити перед аудиторією, яка погодилася на це. Незвична сексуальна зацікавленість сама по собі не свідчить про психічний розлад. Фахівці розглядають клінічну проблему, коли людина відчуває сильний дистрес, втрачає контроль, наражає когось на шкоду або залучає інших без дозволу.
Аутоагоністофілію відрізняють від ексгібіціоністської поведінки перед людьми, які цього не очікують. Поінформований глядач бере участь у спільній домовленості, випадковий перехожий згоди не давав. Окремий ризик створює запис: файл можуть скопіювати, поширити чи використати для шантажу навіть за заявленого приватного доступу.
Перед зніманням партнерам слід узгодити формат, коло глядачів, спосіб зберігання та право кожного вимагати видалення матеріалу. Прихований запис і передавання файлу третім особам порушують згоду та можуть мати правові наслідки. Якщо потяг стає нав’язливим або шкодить стосункам, психолог чи сексолог допоможе розібратися без осуду й самодіагностики.