Затискачі для клітора є інтимними аксесуарами, що стискають невелику ділянку вульви й створюють тиск або легкий біль. До цієї назви належать пінцетні моделі, кліпси з повзунком і прикраси з ланцюжками. Чимало виробів кріплять на каптурі клітора чи поруч із ним, бо пряме стискання голівки клітора може травмувати тканини.
Повзунок, гвинт або пружина дають змогу змінювати силу стискання. Щільніша фіксація посилює тиск і швидше знижує чутливість через обмежений кровообіг. Після зняття кров знову надходить до тканин, тож відчуття можуть загостритися. Реакція залежить від анатомії, збудження, матеріалу та форми виробу; сильний біль не підтверджує, що аксесуар використовують правильно.
Перед першим застосуванням читають інструкцію до моделі, очищають виріб і перевіряють затискач на менш чутливій ділянці шкіри. Починають із найслабшого тиску та кількох хвилин. Аксесуар одразу знімають, якщо з’явилися оніміння, холод, виразна блідість або синюшність, печіння чи гострий біль. Єдиного безпечного ліміту часу немає, тому орієнтир у 40 або 45 хвилин не гарантує безпеки.
Партнери заздалегідь узгоджують місце кріплення, інтенсивність і сигнал для зупинки. Затискачі не накладають на ушкоджену шкіру; за порушень чутливості, кровообігу чи згортання крові рішення краще обговорити з лікарем. Після практики оглядають шкіру, а виріб миють за рекомендаціями виробника.